«Мені здавалося, що я і військо — це несумісні речі. Але 27 лютого 2022 року я вже була тут», — розповідає аналітикиня батальйону безпілотних систем Президентської бригади Олександра з позивним «Бортник».
Позивний вона взяла на честь діда. У цивільному житті працювала проєктною менеджеркою в громадському секторі, зокрема з ветеранами.
У перші місяці повномасштабної війни долучилася до ТрО: формально — бойова медикиня, а фактично — людина, яка займалася логістичним забезпеченням підрозділу. Згодом частина її команди перейшла до Президентської бригади.
Сьогодні Бортник — аналітикиня в підрозділі ударних БпЛА. Її робота — це цілі, дані, відео, координати й аналіз багатьох змінних та складових.
«Є розвіддані по техніці, живій силі, складах, логістиці. Ми аналізуємо, що треба прибрати першочергово, що заважає нашим хлопцям виконувати завдання. Після ураження — теж аналізуємо, що сталося і що треба доробити», — пояснює вона.
Олександра родом з Донбасу і в 2014 році втратила дім.
«Я бачила, як прийшли “зелені чоловічки” і забрали все. Вже тоді було зрозуміло, що це не громадянська війна. Ворог прийшов на мою землю», — говорить вона. Каже, цей досвід і став точкою, після якої байдужість була неможлива: треба було робити щось для захисту себе та сімʼї, а не просто спостерігати, як у тебе відбирають життя.
Бортник живе й служить у чоловічому колективі, без дискомфорту та якихось особливих для себе умов.
«Я не яра феміністка. Просто роблю свою роботу. Так, хлопці не дають мені тягати важке — і це ок. Але в професійних питаннях ми на рівних. – І додає: Тут цінується не стать, а користь і надійність. Якщо ти тримаєш темп, не підводиш і вмієш працювати з холодною головою — ти своя людина».
