Старший сержант Дмитро «Альфа» виріс у родині, де військова служба є спадковою традицією. Кілька поколінь його рідних були військовими, більшість — артилеристами.

Батько Дмитра служить з 2014 року, пройшов АТО і був в лавах Десантно-штурмових військ. І сам Альфа після навчання ще в 2020 році підписав контракт і доєднався до війська. Звичайно, в артилерію.

“Я тоді батьку сказав, що хочу підмінити його. Нехай він побуде вдома, а я вже замість нього повоюю. Ну і він демобілізувався. А як повномасштабне вторгнення почалося, то він бігав по військкоматах, казав там всім: “Вертайте мене назад, я не можу сидіти вдома поки мій син воює”, — згадує Дмитро.

Працював Альфа з системою 2С7 “Піон”, вчився в Німеччині на PzH 2000, а в Президентській бригаді перейшов на “Акацію”, де він зараз командир гармати в артилерійському підрозділі “Арсенал”.

За роки своєї служби він воював на буквально всіх можливих напрямках: обороняв Київ в 2022-му, брав участь в Харківському контрнаступі, боях за Бахмут та Соледар, Курській операції, воював на Купʼянському напрямку.

“Багато було епічних влучень, всі так і не згадаю. Під Києвом з “Піона” якось наш розрахунок знищив вертоліт з десантом на аеродромі під час посадки. В Балаклії склад БК знищили, він величезний був, навіть з ракетами до С-300. Якось прямою наводкою в башту танку влучили, весело було”, — з посмішкою згадує Альфа.

Окрім великої руйнівної сили та здатності знищувати великі цілі, Дмитро каже, що на полі бою артилерія впливає і на моральний стан — противника деморалізує, а нашій піхоті суттєво піднімає бойовий дух.

“Коли наші хлопці знають, що ми працюємо, особливо великим калібром…там захвату багато, настрій піднімається. Вони спокійно можуть штурмувати, давити того супостата, бо знають, що арта їх прикриє”.