«Ми не пишемо стоси заявок і не чекаємо, поки нам когось виділять».
Такі постулати роботи Євгена «Трака» — заступника командира з озброєння САДн Президентської бригади. Його відповідальність — працездатність артилерії.
«Мій взвод зараз працює так, як я за всю службу ніде не бачив. Виходить з ладу машина в батареї — старший технік каже нам про проблему, і ми одразу її вирішуємо. Або забираємо авто сюди, або відправляємо ремонтну групу туди. У будь-який час: удень, уночі».
Така злагодженість була б неможливою без особового складу. Відбором та співбесідами з кандидатами Трак займається особисто. Каже, що дуже хотів ліквідувати неефективні радянські підходи до менеджменту.
«Раніше в армії часто можна було почути, що ремонт стоїть, бо “немає фахівців”, хоча штат був забитий — ремонтні підрозділи працювали слабо. Ми цей підхід зламали. Набираємо людей за зрозумілими критеріями. Коли до мене привозять людину, я спілкуюсь прямо: “Будеш служити чи ні? Якщо ні — не витрачаймо час”. Якщо боєць готовий працювати, я роз’яснюю обов’язки, і ми починаємо робити спільну справу».
Сам Євген готовий був служити ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. У 2016 році він підписав контракт із однією з механізованих бригад та став на посаду механіка-водія БМП-1. Згодом захотів стати офіцером та пішов до Військового інституту танкових військ. Саме там до нього й прийшло розуміння того, як має працювати сучасна армія.
«Думав, що люблю армію, поки не потрапив на навчання. Як же там було все затягнуто… Ти вже не дитина, бойовий досвід маєш, а полковник каже, що ти не йдеш у звільнення, бо в сушарці прищепки не пронумеровані. Ну що за маячня?»
Подібні історії навчили Трака, що командир має будувати підрозділ, де все працює за логікою, а не за безглуздими правилами.
«Вислів, що “ініціатива карає ініціатора”, мені категорично не подобається. У нас ініціатива навпаки вітається. Якщо боєць має ідею — я завжди готовий її вислухати та взяти щось корисне для підрозділу».
