Олександр «Ден» — командир взводу в 3 мехбаті Президентської бригади. До мобілізації працював у міжнародній компанії, до того мав досвід служби в Національній поліції. У ЗСУ потрапив на початку 2025 року за повісткою і спокійно прийняв розподіл: «Якщо мене направили в Президентську бригаду — значить, тут я потрібен. Інших шляхів якихось я не шукав».
Командиром взводу Ден став пройшовши через запеклі піхотні бої на межі Донецької та Дніпропетровської областей. Його перший бойовий вихід тривав 47 днів на ділянці, де активність противника була дуже високою. В якийсь момент, ворог майже взяв в оточення позиції на яких був Олександр: «Емоційно було складно, але тоді ти про це не думаєш. Є конкретні задачі і ти їх виконуєш», — згадує ті часи Ден.
Як командир взводу він керує піхотою безпосередньо на передовій і багато часу приділяє роботі з людьми під час ротацій. Для нього принципово, щоб боєць розумів, що відбувається навколо і навіщо він отримує той чи інший наказ. На думку Олександра, коли боєць не розуміє мети, термінів або загальної картини, це сильно тисне психологічно і знижує ефективність.
«Потрібно розуміти, яку картинку бачить керівництво, яку бачу я, і яку бачить піхота, якій ти віддаєш наказ», — пояснює свою логіку Ден.
Декілька днів тому Олександру довірили командування ротою, тому він сприймає службу як роботу з чіткою відповідальністю за людей і результат. Олександр не відділяє себе від підрозділу, бо звик більшість задач виконувати разом зі своїми підлеглими. Для нього важливо, щоб його люди розуміли, що командир не «над ними», а поруч.
«Я не цураюсь звичної для піхоти роботи, якщо це стосується копання, вилазок кудись… Це зближує тебе з особовим складом. Потрібно проживати це зі своїм підрозділом, щоб знати зсередини, що в ньому відбувається. Довіра в підрозділі будується не за один день».
