“Дикун”: “У нас сімейний підряд у підрозділі”

Ще до початку повномасштабного вторгнення Сергій (ім’я змінено) був дотичним до війська — працював на оборонному підприємстві. Виготовляв тепловізійні приціли для бронетехніки. Згодом Дикун відчув, що цього йому замало. Вирішив звільнитися та стати на захист країни вже безпосередньо. Отримав відношення та став частиною підрозділу «BULAVA» третього мехбату.

«У мене брат двоюрідний тут служить. Сказав, що їм потрібні майстри, щоб збирати дрони. А я ж інженер-механік за освітою, паяти вмію. Так сюди і потрапив. Тепер у нас з братом такий собі родинний підряд. Я дрони збираю, а він на них працює. Займається виявленням», — посміхається військовий.

Дикун і сам мріє опанувати пілотування. Буде вчитися.

«Дехто каже, що з віком вже не та реакція і люди літати не можуть. Але я спробую», — налаштований 53-річний військовослужбовець.

Загалом Сергій вважає, що за безпілотниками майбутнє. Хід війни змінився. Раніше це була війна людей. Сьогодні це війна роботів. І це дуже перспективний напрямок.

«Хоча і наша піхота просто неймовірна. Вони такі речі роблять. Це просто неможливо. А ми маємо їх захищати з неба, без цього вже нікуди».

На підтримку може розраховувати й сам боєць. Зокрема, кадрову та родинну водночас. Донька Сергія не тільки пишається батьком, а й сама збирається вступити до війська. Щоправда, є одна тимчасова перешкода — вік. Дитині 12 років.

«Вона зараз в юнацькій пожежній команді в Австрії, вона пожежниця. Але каже, що хоче в ЗСУ. Ну, буде 18 років — побачимо», — посміхається боєць.