«Мене звати Олександр, позивний “Джаз”. Я музикантом був колись, грав у серйозних групах: клавіші, вокал», — каже він. У підрозділі Джаз зараз командир відділення і той, хто безпосередньо в полі виконує задачі: готує місії, працює з бортами, планує виїзди.
До БпЛА він прийшов вже з різноплановим досвідом. Починав із ТрО, далі був у піхоті, проходив службу в ССО, потім був командиром відділення управління мінометної батареї. Саме тоді Джаз вперше почав займатися аеророзвідкою, пробував FPV, а коли почали з’являтися перші бомбери, “влетів” у цю тему одним із перших.
«Тоді це було щось нове, і цим майже ніхто толком не займався. А зараз той літак, яким ми літаємо, це прям “мерседес” в порівнянні з “запорожцями”, якими ми літали на початку», — пояснює він.
Зараз його відділення в батальйоні безпілотних систем спеціалізується на бомберах і працює з ними вже понад півтора року. Команда сформована давно, і в колективі дотримуються принципу взаємозамінності: кожен має розуміти весь цикл роботи і вміти підхопити чужу роль, якщо щось пішло не за планом.
«Насправді у нас ролі не дуже розділені, ми взаємозамінні. Я можу, в принципі, замінити будь-кого», — каже Джаз. І додає, що часто саме він бере на себе роль пілота-оператора, бо досвіду більше.
У підрозділі є й дівчина-пілот, яка на високому рівні виконує бойові завдання нарівні зі всіма: «В БПЛА-підрозділах це абсолютно нормально. В деяких ролях дівчата навіть краще: вони більш зібрані, уважні до деталей, менше відволікаються на показуху. В мене у відділенні є дівчина — і вона суперпілот».
До ворога Джаз ставиться прагматично та холоднокровно. «Я б не сказав, що є ненависть. Це робота і хтось її має робити… Ненависть засліплює. Це не найкраще пальне для роботи. Радість є, коли є круті влучання, але емоції під час нашої роботи не мають керувати рішеннями», — впевнений він.
