“Я більше року чекав можливості взять зброю до рук”.

Сергій на позивний “Джонні” — споряджаючий БК на важких БпЛА. Від початку великої в*йни чоловік прийшов до військкомату.

“Але тоді потрібні були чоловіки, які в армії служили та військові з досвідом АТО. Я не мав ані того, ані іншого. Мій час настав у квітні 2023, коли прийшла повістка”.

Після навчання Сергій долучився до 4 мехбату Президентської бригади. Як піхотинець виконував завдання на Сіверському напрямку. Каже, що не так запам’ятав свій перший піхотний бойовий вихід, як крайній.

“Зайшли на позицію о другій ночі. О 4 нас вже штурмовали. Ми навіть з бліндажа вийти не могли, бо їхній міномет по нам бив не зупиняючись. А далі ще й танк додався”.

Сергій з побратимами доповіли командиру обстановку. У відповідь отримали наказ залишити позиції, щоб вберегти життя.

“До нас прилетів мавік та почав нас корегувати — де та як краще пройти, щоб не потрапити в оточення. Отак ми по-маленьку і пішли”.

Під час відходу один з побратимів Джонні отримав поранення. Хлопці несли його через два мінних поля в безпечне місце. Звідти бійця евакуювали.

“Нам потім розповіли, що якби ворог пішов правим флангом від нас, то ми би потрапили в повне оточення. Але вони пішли ліворуч, що дало нам змогу вийти та лишитися живими”.

Згодом, Сергію запропонували змінити кулемет на “птаха” та допомагати вражати ворога з неба. Тепер його робота полягає у підготовці важкого дрона до бойової роботи. А після повернення — “замести сліди” присутності бомбера.

“Виношу дрон з укриття, розкладаю, під’єдную батареї. Наступний етап — споряджаю посилкою чи бімбою, в залежності від завдання. Потім звітую пілоту, що можемо злітати. І так мінімум 10 разів на день”.

Бути корисним Джонні готовий на будь-якій посаді. Головне для нього — результат.

“Чим більше ми ворога знищимо сьогодні — тим менше залишиться для наступних поколінь”, — впевнений Сергій.