«Лобо – це такий персонаж зі всесвіту DC, щось на кшталт міжгалактичного мисливця за головами», – розказує Олексій про свій позивний.

Сам він – не супергерой, але паралелі присутні. Олексій теж полює, тільки не на людей – на несправності. Він інженер-механік у батальйоні безпілотних систем, який ремонтує дрони і готує їх для виконання бойових завдань.

До армії він був інженером-електромеханіком, працював з релейним захистом промислових обʼєктів, програмував і налагоджував системи.

«Пайка була моїм хобі не повʼязаним безпосередньо з основною роботою, але з початком повномасштабного вторгнення наша компанія почала допомагати військовим. Ми з колегами ремонтували FPV, створювали наземні дрони буквально з підручних матеріалів, допомагали як могли».

Рішення піти до війська Лобо прийняв свідомо. Принциповим було не просто «піти в армію», а потрапити туди, де його знання дадуть максимум користі. Через рекрутинг Олексій обрав Президентську бригаду, де йому запропонували посаду за його професійним фахом.

«Мав багато пропозицій від інших підрозділів, але обрав цю бригаду, не шкодую про свій вибір. А чого шкодувати? Навіть полегшення відчув після того, як прийшов у військо. Набагато краще бути тут і працювати, ніж сидіти вдома і думати, як же можна допомогти».

Після БЗВП, Олексій ще місяць проходив фаховий курс на механіка безпілотних систем. Він згадує навчання як інтенсивне та вимогливе: «Майже половина курсу відсіялася під час навчання, бо багато кому бракувало базових знань з фізики й електроніки, хтось не витримав темпу».

До свого підрозділу Лобо доєднався відносно недавно, але одразу включився в роботу: ремонтує й налагоджує пошкоджені дрони, шукає причини збоїв і допомагає з впровадженням нових технологічних рішень. Він впевнений, що в його роботі вирішальним є не ідеальні теоретичні знання, а вміння мислити системно.

«Я не все на світі знаю. Але в мене є досвід, я розумію логіку і принципи роботи, і знаю, де шукати рішення. Думаю, що на війні це вже багато значить».