«Після того, що вони зробили з моєю Бучею — ніякого співчуття чи жалю до них немає».
Владислав (ім’я змінено) «Молодий» — пілот FPV-дрона батальйону безпілотних систем Президентської бригади. До війська хлопець долучився одразу, як виповнилося 25 років.
«Я готувався заздалегідь. Десь за місяць до свого дня народження зібрав усі документи та пройшов ВЛК. А як 25 років виповнилося, вже був готовий та підписав контракт».
Головним тригером для Молодого стали події 2022 року в його рідній Бучі. Він став свідком злочинів проти людяності, які чинили 0купанти.
«Я бачив, як вони вб*ли людей у моєму місті. Багато моїх товаришів зі школи, однокласників, знайомих вони просто роз**ріляли. Зруйнували мій дім. А потім розповідають, що в Бучі були постановочні кадри. Вир0дки!».
Владиславу разом із родиною вдалося евакуюватися з окупованого міста. Хлопець пригадує, що після всього побаченого та пережитого він не думав про якесь майно чи особисті речі. Зібрав швидко все необхідне та з родичами рушив у бік столиці.
«Пішки ми йшли до блокпоста в Ірпені. Звідти нас евакуювали до моста на в’їзді в Київ. Він же був підірваний тоді. Ми його перейшли пішки, а далі ще одна евакуаційна машина привезла нас уже до столиці».
Молодий каже: було незвично, що можна ходити вулицею не з піднятими догори руками. А до магазину заходив не стільки за покупками, скільки просто подивитися на працюючу крамницю.
«У нас же нічого не працювало вже тоді, а в Києві супермаркет відкритий, люди ходять. Ніби як знову побачив нормальне життя».
Повернути нормальне життя до всіх українських міст Владислав мріє у лавах ЗСУ. Він не вважає себе «самураєм», для якого важливий лише шлях. Є чітка мета, якої необхідно досягти.
«Я у себе вдома, на своїй землі. Все інше — не мої проблеми. Я не збираюся навіть замислюватися про наслідки для життя та здоров’я вор0га після мого влучання дроном. Вони ж не замислювалися про наслідки, коли по Охматдиту били, по дітях. Ніяких сентиментів до них не буде».
