Сергій “Пайтон” — командир взводу 4-го мехбату Президентської бригади. На фронті він від самого початку вторгнення. У цивільному житті працював у роздрібній торгівлі. Вже тоді він пробував літати на дронах.
“Ми, окрім звичайної побутової техніки, продавали дрони. Щоправда, для цивільних цілей. А його ж окрім продажу, треба ще активувати. І ми з колегами їздили в офис до виробника. Там нас вчили користуватися цією технікою. Ну я і почав потроху літати”.
Робота з людьми втомила майбутнього “мавікіста”. Каже, вигорів настільки, що вирішив змінити сферу.
“Я 11 років у продажах пропрацював. Із них п’ять — директором магазину. Спочатку був на ентузіазмі. А далі кожен місять переживав, що не виконаю плани. Я дуже втомився”.
Сергій обрав IT-сферу. 26 лютого 2022 року мали розпочатися курси. Та навчання довелося відкласти. Але саме на честь мови програмування “Python” боєць взяв свій позивний.
Шлях у війську розпочав як піхотинець на посаді стрільця-санітара. А коли з’явилася можливість взяти пульт керування дроном до рук — не вагався. Пройшов повноцінні курси та став виконувати завдання в повітрі.
“Працювали як розвідка на Mavic, як ретранслятор, зі скидами також. Роздивлялися, щоб піхоти ворожої не було. Також наводили нашу арту чи міномети. Ну а тепер буду цим всім керувати”.
Найскладніше для Пайтона зараз — звикнути до посади. Адже трохи незвично керувати побратимами, з якими ще вчора разом виконував завдання.
“Мені поки на це треба час. Хоча я не збираюся якось зверхньо відноситися до хлопців. Та й хлопці мене підтримують зараз дуже”.
Підтримує Пайтона й родина. Особливо батько, який дослужився до старшини ще в радянській армії. Мрію обігнати його в званні Сергій вже втілив. Та зупинятися на цьому не планує.
“Я дослужився до молодшого сержанта. А тут підрозділ розширився, став ротою. Мені запропонували стати командиром взводу та, відповідно, офіцером. А далі можна ще вище, я не проти”.
