“Секрет успіху Bulava в досвіді спеціалістів, які вже пройшли шлях в*йни від самого початку. Зараз вони вже передають досвід наступним поколінням”, – ділиться враженнями від служби у підрозділі “Саке”.

До 3-го мехбату Дмитро приєднався у 2025 році. Хотів саме в “BULAVA”. Знайшов в інтернеті телефон рекрутингового центру (+380505620222) та зателефонував.

“В мене кілька знайомих тут вже давно служили. Вони розповідали, як тут до людей ставляться. Захотів сюди. У мене запитали, що я вмію. Я розповів все, що знав. Сказали, що я підходжу”, — пригадує ту розмову військовослужбовець.

Військових знань Дмитро почав набувати з 2024-го. Тоді приватного підприємця мобілізували співробітники ТЦК. Після проходження БЗВП опинився в 120-й авіаційній комендатурі. Там же почав літати на FPV.

“Навчився збирати дрони. Мені навіть передавали трофейні “пташки”. Я з декількох складав один робочий. І от на них і вчився літати”.

Після року служби в тиловій частині військовий відчув, що “засидівся”. Тоді і перейшов до Президентської бригади. У “BULAVA” отримав бойовий досвід у якості оператора дрона. Та вже через півроку доєднався до майстерні РУБпАК. Тут знаходиться й донині.

“Налаштовую плати ініціації, “здружую” дрони з апаратурою, тестую “сетапи”. Комунікую з пілотами. Далі, за їхнім фідбеком, поліпшуємо справу пацанам”.

Дмитро вважає, що гарний дрон — це той, який шкодить ворогу, але є безпечним для наших хлопців.

“Ми дійшли до того, що треба зробити додаткові запобіжники на дронах-камікадзе. Наприклад, готуєш “птаха” до роботи, а тут поруч арта працює. Не дай Боже, рука дрогне і може статися горе. І ми придумали, щоб запобіжник знімався вже у повітрі, а не самим бійцем. Технічну складову цього ноу-хау опустимо”.

Подібні доопрацювання є постійним процесом. За такими “брейнштормами” у майстерні час спливає неймовірно швидко. Інженер і сам, іноді, не помічає, що настав вечір.

“Тільки вийшов працювати о восьмій ранку, аж о дев’ятій вечора мене вже виганяють. А я все одно сиджу, щось роблю”.