“11 років війни. Хтось хоче ще 11 років? А що ми батькам своїм скажемо? А дітям? Не соромно нам буде перед ними? Невже після всього пережитого ми знову повіримо обіцянкам тих, хто ніколи їх не дотримується”, — емоційно викладає свою позицію розвідник Євген.
Євген має безліч причин бути безмежно злим на ворога — війна танковою колоною пройшла через його особисте життя. Дружина Євгена з росії. Має там багато родичів.
“Два її брати воювали на боці РФ і обидва загинули. Коли молодший повернувся додому “в пакеті”, дружина зателефонувала своєму дядькові і “привітала” його з цим. Хай знають, що їх тут навіть росіяни не чекають!”
Зараз боєць служить техніком розвідувального крила. Його задачі — це підтримувати належний технічний стан пташки, заправляти її підготовленим пальним та забезпечувати цілісність борту в період до та після посадки. Завдання підрозділу Євгена — проводити розвідку вздовж північного кордону та на території ворога. Моніторять вони також і кордон з Білоруссю. З вихідцями з цієї країни у Євгена також особливі стосунки.
“До війни у мене було багато друзів звідти. Займались спортом, знайомились на змаганнях. Коли у них та заворуха почалася у 20-му році, я багатьох у себе вдома переховував, — пригадує розвідник. — Але коли з їхнього боку на нас колони техніки пішли… Я тоді зрозумів — усі вони вороги. Не тільки ті, хто ішов на нас зі зброєю, а і ті, хто нічого не зробив, щоб цього не сталося. Це моя думка”.
До вторгнення Євген був помітною фігурою в українському автоспорті. Організовував масштабні змагання, які збирали тисячі шанувальників. Його діяльність охоплювала найвидовищніші дисципліни: дріфт, ралі, драг-рейсинг. Його кар’єра призупинилася в лютому 2022-го. І це ще один привід для злості на ворога і роздумів про справедливий мир.
